ПІБ | Предмет | Класи | К-сть годин за програмою | К-сть годин за навчальним планом | Програми, їх автори | Підручники, їх автори |
Юрченко Тетяна Андріївна | Біологія | 6-А,6-Г, 7-А, 7-Б, 7-Г, 8-А, 8-Б, 8-Г, 9-А, 9-Б, 9-Г, 10, 11-Г | 70 год., 2 год на тиждень | 70 год., 2 год на тиждень | Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 року №804, відповідно до положень «Концепції Нової української школи». Програми з біології 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 року №1407. | Біологія: підручник для 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів/ І. Ю. Костіков, та ін.. Біологія: підручник для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Валерій Соболь. Підручник: Біологія: підручник для 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів/ Валерій Соболь. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл/ Л. І. Остапченко, П. Г. Балан, В. П. Поліщук. Біологія і екологія: підручник для 10 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту/ . А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. Біологія і екологія (рівень стандарту): підручник для 11 класів закладів загальної середньої освіти / Л. Остапченко, П. Балан, Т. Компанець. С. Рушковський. |
Тарковська Людмила Іванівна | Географія | 6- А, 6- Г. 7- А, 7- Б, 7-Г. 8-А, 8-Б, 8- Г. 9-А, 9-Г,9-Б. 10, 11-А,11- Г
| 6-8 кл.70год, 2 год на тиждень 9- кл. 52 год, 1,5 на тиждень. 10 кл. 52 год. 1,5 на тиждень 11 кл. 35 год 1 год. на тиждень | 6-8 кл.70год, 2 год на тиждень 9- кл. 52 год, 1,5 на тиждень. 10 кл. 52 год. 1,5 на тиждень 11 кл. 35 год 1 год. на тиждень | Програма з географії для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 року №804, відповідно до положень «Концепції Нової української школи». Програми з географії10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 року №1407. | Географія : підручник для 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів/ Бойко В.М., Міхелі С. Географія: підручник для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів. КобернікС.Г., Коваленко Р.Р. Географія: підручник для 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Масляк П.О.., Капіруліна С.Л. Географія: підручник для 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Бойко В.М.. Географія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Масляк П.О.., Капіруліна С.Л. Географія: підручник для 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Гільберг Г.Савчук І. |
Бодя Дмитро Анатолійович | Захист Вітчизни | 10, 11-А | 52год, 1.5год на тиждень | 52год, 1.5год на тиждень | Навчальна програма для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 р. № 1377 | Рік: 2018 Підручник за 10 клас » Захист Вітчизни Автор: Хараху, Павлов, Дзюба, Саганчі, Нова програма 10 клас. Рік: 2019 |
Пустовіт Іван Петрович | Фізична культура | 5-А, 6-Г, 7-А, 7-Г, 8-Б, 9-А, 11-Г | 52год, 1.5год на тиждень | 52год, 1.5год на тиждень | Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів5–9 класи Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. № 1407. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів510–11 класи. Рівень стандарту. Робоча група, яка здійснила розроблення навчальної програми відповідно до наказу № 451 Міністерства освіти і науки України від 22.03.2017 р.: М.В. Тимчик, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О. Сілкова. | |
Константинов Валерій Іванович | Фізична культура | 5-Г, 6-А, 7-Б, 8-А, 8-Г, 9-Б, 10, 11-А | 52год, 1.5год на тиждень | 52год, 1.5год на тиждень | Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів5–9 класи Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. № 1407. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів510–11 класи. Рівень стандарту. Робоча група, яка здійснила розроблення навчальної програми відповідно до наказу № 451 Міністерства освіти і науки України від 22.03.2017 р.: М.В. Тимчик, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О. Сілкова. |
|
Міщенко Леся Михайлівна | Природознавство | 5-А, 5-Г | 70 год. 2 год. на тиждень | 70 год. 2 год. на тиждень | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство 5 клас, (оновлена) відповідно до "Концепції Нової української школи" (2016), та затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 року номер 804 | Підручник: О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко, Природознавство: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів |
Біологія | 11-А | 70 год. 2 год. на тиждень | 70 год. 2 год. на тиждень | Програми з біології 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 року №1407. | Біологія і екологія (рівень стандарту): підручник для 11 класів закладів загальної середньої освіти / Л. Остапченко, П. Балан, Т. Компанець. С. Рушковський. | |
Драчук Валентина Олексіївна | Хімія | 7-А, 7-Б, 7-Г, 8-А, 8-Б, 8-Г, 9-А, 9-Б, 9-Г, 10, 11-А,11-Г. | 7кл. 51год. 1,5 год. на тиждень 8 кл. 68 год. 2 год. на тиждень 9 кл. 68 год. 2 год. на тиждень 10 кл.51 год. 1,5 год. на тиждень 11 кл.70 год. 2 год. на тиждень. | 7 кл. 51 год. 1.5 на тиждень 8кл.68 год. 2 год.на тиждень 9 кл.68 год на тиждень 10 кл.51 год.на тиждень 11 кл.70 год 2 на тиждень | Програма з хімії 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена),затверджена наказом МОН України від07.06.2017 року №804,відповідно до положень “Концепції Нової української школи”. Програми з хімії 10-11класів закладів загальної середньої освіти:рівень стандарту,зі змінами,затвердженими МОН України від 23.10.2017 року №1407. | Хімія: підручник для 7 класів загальноосві- тніх навчальних закладів. Попель П.П.,Крикля Л.С.. Хімія :підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів.Попель П.П. Крикля Л.С.. Хімія : підручник для 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Попель П.П.,Крикля Л.С.. Хімія:підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Попель П.П.Крикля Л.С.. Хімія:підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів Ярошенко О.Г. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА БІОЛОГІЇ У 2021−2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Навчання природознавства в закладах загальної середньої освіти у 2021−2022 навчальному році здійснюватиметься за навчальною програмою, укладеною відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. No 1392), положень концепції Нової української школи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. No 988-р). Програму з природознавства затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. No 804 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas).Типовими навчальними планами на вивчення природознавства в 5 класі за програмою передбачено 2 години на тиждень. Нагадуємо, що розподіл годин у програмі є орієнтовним. За необхідності та зважаючи на наявні умови навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, зокрема змінювати порядок вивчення розділів, тем, пропонувати власну тематику проєктів та природознавчих досліджень. Для засвоєння навчального змісту природознавства особливе значення мають такі методи й прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами та ін. у зв’язку з цим у кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні проєкти». Практичні роботи та практичні заняття проводяться і реалізуються на уроці. Виконання практичних робіт оцінюється обов’язково, а роботу учнів під час виконання практичних занять учитель оцінює вибірково. Дослідницький практикум – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів. Його мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування задач практичного спрямування. Компетентнісний потенціал предмету може бути реалізований також і через виконання учнями навчальних проєктів. Проєктна діяльність виступає і засобом формування, і засобом оцінювання компетентностей У курсі природознавства 5 класу всі проєкти виконуються лише на уроках. Навчальні проєкти виконуються в малих групах (3–5 учнів). Під час виконання учнями навчальних проєктів їхні вміння доповнюються і поглиблюються. Опис усіх проєктів і орієнтовні методичні рекомендації для вчителів, допоміжні матеріали для учнів, форми оцінювання представлено на електронному ресурсі: http://prirodaprojects.blogspot.com/. Оскільки підготовка до виконання проєктів вимагає значних часових затрат, кваліфікації та досвіду вчителя, залежить від попередніх умінь учнів, а також у зв’язку з тим, що може призвести до збільшення навантаження на учнів, доцільно узгодити кількість проєктів у кожному конкретному класі з учителями інших навчальних предметів. Також деякі проєкти з природознавства можна проводити як міжпредметні, наприклад, з інформатикою, математикою, українською мовою і літературою, історією. Бажано узгодити з учителями інших предметів, які працюють у цьому класі й також виконують з учнями проєкти, спільні вимоги щодо наскрізних умінь учнів, які формуються і розвиваються у процесі виконання ними цих проєктів. Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності забезпечуватиме діяльнісний характер предмета й слугуватиме основою для перетворення навчальної інформації в практичні особистісно значущі вміння, що застосовуються у повсякденному житті.
Біологія та екологія
Навчання біології, біології та екології в закладах загальної середньої освіти у 2021–2022 навчальному році в 6–11-х класах здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. No 1392), положень Концепції Нової української школи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. No 988-р).
6–9 класи (біологія)
Програма з біології для 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. No 804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas- 2017.html). Програми з біології для 8–9 класів закладів загальної середньої освіти з поглибленим вивченням біології (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy59klas/biol gi ya1.pdf). Оскільки до навчальних програм для поглибленого вивчення зміни не вносились, під час планування і проведення уроків у класах з поглибленим вивченням біології мають бути враховані рекомендації, що відображають ключові зміни в оновленій навчальній програмі з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.
10–11 класи (біологія та екологія)
Програма з біології та екології для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. No 1407 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni- programi-dlya-10-11-klasiv) Програма з біології і екології для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. No 1407 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaserednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv) Практична спрямованість програм з біології, біології та екології забезпечується проведенням лабораторних і практичних робіт, лабораторних досліджень, дослідницького практикуму, проєктів, демонстрацій, екскурсій. Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує вчитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються вчителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей». Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їхня мета – набуття нових знань у процесі діяльності та формування спеціальних умінь. Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконання практичних і лабораторних робіт оцінюється в усіх учнів, зокрема оцінюванню насамперед підлягають практичні вміння, визначені метою роботи, як-от: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні та відмінні ознаки біологічних об’єктів тощо.
Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в робочому зошиті або в зошиті з друкованою основою і обов’язково оцінюються. У кожного учня має бути оцінка за виконання як мінімум однієї лабораторної / практичної роботи, передбаченої програмою в змісті певної теми.
Перед початком практичної, лабораторної роботи, дослідження, дослідницького практикуму вчитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Лабораторна робота No (ставиться номер роботи та тема з навчальної програми). Інструктаж із БЖД. Наприклад, запис до практичної роботи в 6-му класі: «Практична робота No 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Інструктаж із БЖД». Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності в процесі розв’язування пізнавальних завдань. Із метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою и запропоновано орієнтовні теми мініпроєктів або проєктів. Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проєкту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватися на уроці. Протягом навчального року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). Захисту проєктів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку (у цьому разі в класному журналі в графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального / навчальних проєкту / проєктів» із зазначенням його / їхньої тематики) або окремий урок (якщо виконання навчального проєкту відбувається на уроці, у класному журналі робиться запис: «Навчальний проєкт» із зазначенням його теми). Учитель може пропонувати власну тематику проєктів та дослідницького практикуму. Зміст навчального матеріалу курсів біології включає демонстрації колекцій, муляжів, мікропрепаратів, дослідів, опудал, зображень, моделей. Звертаємо увагу на обов’язкове використання в навчальному процесі демонстрацій.
У програмах з природознавства, біології, біології та екології визначено інтегровані змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в освітньому процесі; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Звертаємо увагу, що на сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено рекомендації щодо реалізації наскрізних змістових л (https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita-2/navchalni-prohramy-5-9-klasynaskrizni-zmistovi-liniji/). Якість шкільної природничої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Поглиблення знань з природознавства, біології та екології здійснюється за рахунок варіативної складової. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовними. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором або факультативу, інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчальної та матеріально-технічної бази закладу освіти. В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури та рекомендованих навчальних програм, підручників і навчально- методичних посібників для використання в освітньому процесі розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
Оцінювання навчальних досягнень
Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 р. No 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 10–11 класів проводиться відповідно до наказу МОН молодь спорту від 30.08.2011 р. No 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Основними видами оцінювання є: поточне, тематичне, семестрове, річне, державна підсумкова атестація.
Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Проведення тематичних контрольних робіт, семестрової контрольної роботи в першому й другому семестрах програмами з біології не передбачено. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов’язковим елементом перевірки навчальних досягнень мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю. Відповідно до інструкції з ведення класного журналу5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. No 496, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати.
За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Під час виставлення семестрової оцінки мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають ураховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення і уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
Учні мають право на підвищення семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр і не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ
У 2021−2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
«Нова українська школа» поставила перед українським суспільством доволі непросте завдання: сформувати освітній простір, адекватний викликам XXI століття. За реалізації Концепції «Нова українська школа» видозмінюється соціальна й професійна місія педагога. Якісні зміни в освіті залежать насамперед від того, у який спосіб організовується освітня діяльність, якими методами, прийомами, засобами, у яких формах відбувається засвоєння навчального матеріалу, а головне, на яких засадах будуються взаємини між учасниками освітньої діяльності. Найважливіша функція вчителя полягає в його вмінні організувати компетентнісне навчання, бо компетентнісний підхід – це місток, що поєднує школу з реальним світом.
Суспільство потребує освічених людей з широким світоглядом, здатних розробляти свої життєві плани, критично мислити, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.
Зміст та завдання шкільного курсу хімії вимагають нових підходів до організації освітнього процесу, спрямованих на формування ключових і предметних компетентностей учнів і розвитку їх творчого потенціалу. У 2021/2022 навчальному році інваріантна складова навчання хімії в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія.
7–9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 No 804.
Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
8–9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 No 983. Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/GDh9gC).
10–11 класи: Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 No 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України (https://goo.gl/fwh2BR).
Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 No 405, хімія вивчається:
Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 No 408, хімія вивчається:
10 клас, рівень стандарту 1,5 години на тиждень
10 клас, профільний рівень 4 години на тиждень
11 клас, рівень стандарту 2 години на тиждень
11 клас, профільний рівень 6 годин на тиждень
Програми позбавлені поурочного поділу. Учитель має змогу самостійно розподіляти навчальні години й визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Варіативна складова частина навчальних планів до типових освітніх програм може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової частини. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно й фіксується в календарно-тематичному плані, який погоджується керівником освітнього закладу чи його заступником. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб мають змогу лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти й доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі мають змогу творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази
7 клас 1,5 години на тиждень
8 клас 2 години на тиждень
8 клас (поглиблене вивчення) 4 години на тиждень
9 клас 2 години на тиждень
9 клас (поглиблене вивчення) 4 години на тиждень
закладу освіти. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.
Зазначимо, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти мають змогу використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
Обираючи на початку навчального року навчально-методичний комплекс для вивчення хімії, необхідно передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання. Електронні версії підручників з хімії для закладів загальної середньої освіти розміщені в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/).
Другий напрям реалізує Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), зміст якої спрямований на формування критичного, логічного та математичного мислення, розуміння природи й сучасних технологій.
Оновлення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів хімії має відбуватися відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 No 574 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEМ-лабораторій» (https://bit.ly/3zjnQvF).
У відповідності до змісту навчальних програм підвищується роль хімічного експерименту в шкільній практиці. Хімічний експеримент є ефективним методом формування системи наукових понять та навчання методам раціонального мислення. Він розвиває логічне мислення, уміння обмірковувати. У шкільній хімічній освіті використовуються такі види учнівського хімічного експерименту: практичні роботи, лабораторні досліди та домашній експеримент. Звертаємо увагу, що домашній експеримент відбувається під наглядом батьків з безумовним дотриманням правил техніки безпеки. Практичні роботи оцінюються всі, лабораторні досліди та домашній експеримент – вибірково, на розсуд учителя. Під час уроку вчитель має змогу застосовувати 3D-моделювання або віртуальне експериментування, використовувати YouTube (практично всі демонстраційні та лабораторні досліди, передбачені навчальними програмами з хімії, розміщені на цьому ресурсі у вигляді коротких відео-фрагментів з голосовим супроводом).
Компетентнісна спрямованість шкільної хімічної освіти потребує застосування дослідів ужиткового характеру. Тому вчитель під час планування експериментів для уроку має надавати перевагу тим, які можуть бути застосовані в повсякденному житті. Завдяки вжитковому експерименту можна сформувати в учнів свідоме ставлення до свого життя й здоров’я як до найвищої цінності; виховати освічену, моральну особистість, зорієнтовану на здоровий спосіб життя.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Контрольна робота проводиться один раз на семестр, дві – на рік. Відпрацювання учнем пропущених контрольних робіт є недоцільним (лист МОН 1/9-580 від 21.08.2010 р.). Важливо приділити увагу поточному формувальному оцінюванню, наданню учням зрозумілого, доброзичливого й своєчасного зворотного зв’язку. Створювати умови для формування в учнів умінь аналізувати власну навчальну діяльність, а також для самооцінювання та взаємооцінювання.
Організація освітнього процесу має реалізуватися також з урахуванням
результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 можна переглянути за посиланням (https://testportal.gov.ua/zvity- dani-4/), а також опрацювати методичні рекомендації щодо поліпшення читацької, математичної і природничо-наукової грамотності учнів, підготовлені Національною академією педагогічних наук України, з метою підготовки до пілотного етапу міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA-2022, у якому Україна буде брати участь удруге. З 1 жовтня 2019 року стандарт ДСТУ 2439-94 замінено на Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» [Чинний від 01.10.2019]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 12 с.
У новому стандарті ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери. У новому стандарті також указано, що «назви хімічних елементів і простих речовин згідно з рекомендаціями IUPAC є однаковими, крім випадків, якщо проста речовина утворює алотропи з назвами, що стали традиційними, наприклад: кисень, озон; вуглець, графіт, алмаз і карбін.
Для успішного впровадження в освітній процес усіх інновацій, учитель має постійно вдосконалювати свою професійну компетентність, розуміти найважливіші ознаки сучасного уроку. Бо сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку й доводити її. Таким чином, професійне зростання вчителя є вирішальним фактором впровадження засад Нової української школи та підвищення якості освітнього процесу.
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з географії у 2021/2022 навчальному році
У 2021/2022 навчальному році у 6-9-х класах предмет «Географія» вивчатиметься за навчальними програмами, що укладені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 та затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 № 804, а у 10-11-х класах рівень стандарту та профільний рівень) – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407. Програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України. Вивчення географічних курсів здійснюватиметься в традиційному порядку:
6 клас – курс «Загальна географія», 7 клас – курс «Географія. Материки і океани», 8 клас – курс «Географія. Україна у світі: природа, населення», 9 клас – курс «Географія. Україна і світове господарство», 10 клас – курс «Географія: регіони та країни», 11клас – курс «Географічний простір Землі» Курс «Загальна географія» у 6-ому класі розпочинає формування основних географічних уявлень загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні засвоюють поняття, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.
У 6-ому класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обовязково, решта – на вибір учителя. Дослідження, які рекомендується виконувати у вигляді створення презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й члени родини учня), виконуються за бажанням учителя і учнів. На викладання географії в 6-ому класі програмою передбачено резервний час – 6 годин. Ці години вчитель може розподіляти самостійно для: тематичного оцінювання, повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів. Курс «Географія. Материки і океани» для 7-го класу є логічним продовженням курсу географії шостого класу й значною мірою базується на його матеріалі. Головною метою вивчення географії у 7-у класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови. У програмі 7-го класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обовязковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурникарт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків токеанів. Програмою передбачені також різноманітні дослідження, виконання тоцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.
Вивчення географії у 8-му класі (Україна у світі: при рода, населення) спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин становлять резерв часу. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико- та суспільно- географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Зокрема, вивчення населення України здійснюється на основі тем про населення світу в курсах географії у 6 та 7 класах та внаслідок поглиблення їх змісту. Особлива роль географії у 8 класі полягає у значному її світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів. Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, з яких 4 є обовязковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення звязків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетенцій. Запропоновано також завдання творчого характеру (дослідження), які, як і в попередніх курсах, можна оцінювати вибірково. Програма поглибленого вивчення географії у 8-ому класі (Географія України: природа, населення, господарство) спрямована на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення.
Програма спрямована на розв’язання наступних завдань:
- сформувати в учнів знання та уявлення про Україну які цілісний географічний
регіон, в якому відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні,
соціально-економічні та екологічні процеси;
- сформувати нові поняття і закономірності, поглибити й узагальнити вже
сформовані теоретичні знання з фізичної географії;
- сформувати уявлення та окремі поняття соціально-економічного змісту;
- продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що
сприятимуть активній і соціально-відповідальній поведінці в географічному
просторі країни.
Основними змістовими блоками програми, на вивчення яких планується
105 годин (3 години на тиждень) є блоки «Природа», «Населення», «Господарство», які розділені на окремі теми. Програма передбачає виконання 23-х практичних робіт підсумкового характеру, вісім з яких (2, 4, 6, 9, 13, 16, 21, 23) оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Практичні роботи спрямовані на відпрацювання умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації, на виявлення звязків природи і суспільства в межах України, їх взаємний вплив, чим значно підсилюється навчально- пізнавальна компетенція і формується ціннісно-смислова та соціально- професійна компетенції. Пропонується також кілька дослідницьких робіт творчого характеру, які оцінюються вибірково.
Курс «Соціально-економічна географія світу» (9 клас, поглиблене вивчення) покликаний сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати глибокий взаємозв'язок природи, населення і господарства земної кулі, навчити просторовому мисленню, виховати повагу і любов не тільки до своєї Батьківщини, але й до історії та культури інших країн і народів. Учні ознайомляться зі змінами, які відбуваються у світі, викликані зростанням кількості населення, розширенням економічних звязків країн, мереж глобальних комунікацій тощо. У цих умовах даний курс набуває колоссального значення. У ньому посилюється культурно-гуманістична спрямованість предмета, збільшується час на вивчення географії країн світу, народів, релігій, мов, культур інтеграційних процесів.
На курс «Україна і світове господарство» у 9-у класі відведено 52 години (1,5 години на тиждень). Провідною метою є формування знань про тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі. Зазначена мета передбачає реалізацію таких завдань:
∙ сформувати нові поняття й базові знання про суспільну географію та особливості розвитку сучасного господарства в Україні і світі;
∙ ознайомити із структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими глобальними проблемами людства;
∙ навчити виявляти та аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;
∙ показати роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні глобальних проблем людства;
∙ розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та опрацювання географічної і статистичної інформації з різних джерел.
Важливим принципом побудови змісту географії у 9 класі є інтеграція, яка
реалізується через поєднання суспільно-географічних складових під час вивчення особливостей розвитку та розміщення господарства в світі, Україні та своєму регіоні. Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході
виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Програмою
передбачено виконання 8 практичних робіт, з яких 4 є обов'язковими для
оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації. Завдання творчого характеру учні виконують за бажанням, а вчитель оцінює їх за власним вибором.
Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» (52 години, 1,5 години на тиждень), спрямований на формування в учнів знань про особливості населення й просторової організації господарської діяльності у регіонах світу та окремих країнах, умінь орієнтуватися у світових і регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних, екологічних процесах. Загальною метою географії в 10 класі є формування в школярів географічної картини світу на прикладі вивчення систем розселення та просторової організації економічної діяльності в окремих регіонах і країнах з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних, економічних та екологічних аспектів. Програмою в 10 класі на рівні стандарту передбачено виконання 7 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання в кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.
Курс географії в 11 класі «Географічний простір Землі» (35 годин, 1 година на тиждень) розкриває сутність географічної науки в цілому; інтегрує знання про природу, людину і господарську діяльність; формує в учнів чіткі про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу з метою забезпечення сталого розвитку. Вивчення географії в 11 класі спрямовано на реалізацію таких завдань:
• розуміння географічної оболонки як системи, її виникнення, функціонування, закономірності будови і розвитку;
• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, що потребують
виявлення географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов і чинників;
• розвиток географічного мислення для орієнтації у проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;
• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища під час повсякденної трудової і побутової діяльності;
• набуття компетентності в сферах: елементарного геоекологічного моделювання і прогнозування; використання різноманітних географічних знань та умінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.
Курс безпосередньо повязаний не тільки з попередніми курсами географії, він також інтегрує знання, здобуті на заняттях з економіки, історії, інформатики тощо.
Програмою в 10 класі на рівні стандарту передбачено виконання 10 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання в кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.
Курс «Географія», що пропонується для профільного навчання в 10 і 11 класах, завершує географічну освіту в загальноосвітній школі і відповідає логіці пізнання світу. Таким чином, система географічної освіти узгоджується з теорією природничих і суспільних наук, загальною географією, регіоналізацією, країнознавством, краєзнавством і має українознавчу спрямованість. Загальна мета курсу – вдосконалити уявлення учнів про географічну картину світу, утверджувати поняття про географію як конструктивну науку і формувати географічне мислення на основі історичного, просторового, комплексного, типологічного, проблемного і конструктивного підходів. Провідні ідеї програм – гуманізація, соціологізація, екологізація, економізація, залучення учнів до соціально корисної практичної діяльності засобами сучасної географії.
Практичні роботи, є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Вони передбачають розв’язування географічних, екологічних і соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, дискусій, круглих столів, ділових ігор, моніторингових досліджень, підготовку презентацій, написання есе, творчих робіт, створення індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення таких робіт може бути різною – мотиваційною, узагальнювальною, контролюючою тощо. У 10 класі передбачено виконання 25 практичних робіт, в 11 класі – 54, які є обов’язковими для всіх учнів класу. Учитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі. До більшості розділів курсу запропоновано орієнтовні теми творчого характеру для проведення досліджень. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації. У рамках варіативної частини навчальних планів географія вивчається з 6- го по 11-й класи, залежно від специфіки ЗЗСО. Прикладом варіативних курсів є «Географія рідного краю» (6 клас) та інші курси, використання яких дає змогу наблизитися до реалізації положень Міжнародної хартії географічної освіти в Україні.
Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Під час навчання географії в педагогічній діяльності важливим залишається проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. На основі тематичних оцінювань, що є результатом поточного оцінювання, виставляється семестрова оцінка, а на основі семестрових – річна, при цьому оцінюються реальні досягнення учня, а не його середній бал. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичних оцінок, які фомуються з поточних оцінок (розв’язування задач і вправ; складання таблиць, схем, написання рефератів, записи результатів спостережень за природними явищами, самостійні роботи), результатів контрольних робіт (мінімум 1 на семестр) та виконання практичних робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів - єдині для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення географії та класів гуманітарного спрямування. Зауважуємо, що важливу роль у освітньому процесі й надалі відіграє географічний кабінет. Адже в географічному кабінеті знаходиться вся матеріально-технічна база, яку необхідно використовувати під час проведення уроків у 6-11 класах. У викладанні географії шкільне обладнання забезпечує наочність навчання. А це – одне із важливих джерел інформації, засіб пізнавальної діяльності школярів. Використання навчального обладнання сприяє підвищенню рівня організації праці учнів і вчителя, дозволяє створити необхідні умови для вдосконалення викладання географічної інформації, підвищенню якості знань учнів. Матеріальна база шкільної географії створює умови для самостійної діяльності учнів. Перелік посібників, які можуть бути використані під час вивчення географії, рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках географії, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – в журналі «Географія та економіка в сучасній школі» Міністерства освіти і науки України та газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм», на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки: (www.mon.gov.ua), веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти: (www.iitzo.gov.ua).
Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури у 2021/2022 навчальному році
Інваріантна складова Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування та форми власності. У контексті Концепції «Нової української школи» заклад освіти має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, тому заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту. Сьогодні в Україні набуває особливого значення діяльність, спрямована на формування здоров’я дітей та учнівської молоді, формування в учнів стійкої мотивації до збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, гармонійного розвитку природних здібностей та психічних якостей, використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя підростаючого покоління – майбутнього держави. Згідно чинного законодавства кількість уроків на тиждень становить: у 1-11 класах – 3 уроки на тиждень за новою програмою. Навчальні програми для ЗЗСО побудовані за модульною системою, характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу (спортивний зал, спортивні пришкільні майданчики, стадіон, басейн), кадрового забезпечення і практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. Затверджені та впроваджуються в освітній процес ЗЗСО понад 33 варіативних модулів з різних видів спорту. За інформацією Інституту модернізації та змісту освіти затверджені ще такі модулі, як: міні-футбол, 5-9 класи, гольф для 5-9 класів, для учнів 10-11 класів - крос фіт. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні взаємини між учасниками освітнього процесу повинні ґрунтуватися на принципах педагогіки співробітництва, що передбачатиме взаємну довіру, взаємоповагу і сприятиме вирішенню завдань фізичного виховання учнів сучасної школи та закладів професійної освіти. Варто впроваджувати різноманітні форми і методи організації діяльності учнів на уроках, уроків диференційованого навчання, інтегрованих, уроків- тренінгів, уроків-змагань, сюжетно-рольових, проектних. Використання нових форм та методів у фізичному вихованні в ЗЗСО вимагає від вчителів та викладачів імпровізації та творчості.
Модернізація освіти несе в собі і нові підходи до оцінювання учнів, де під час оцінювання необхідно звертати увагу не на показники успішності, а на порівняння сьогоднішніх досягнень учня з його власними вчорашніми досягненнями. Відмовитись від звичної орієнтації на «середнього учня» та перейти до індивідуалізованих методів, форм і засобів контролю. Сучасні уроки фізичної культури повинні відповідати трьом основним правилам: створення умов для оптимальної рухової активності учнів; по-друге, бути цікавими учнівській молоді; по третє - сприяти педагогічному контакту з учнями. З метою забезпечення подальшого розвитку масового спорту в Україні та області, збільшення обсягу рухової активності учнівської молоді у ЗЗСО необхідно залучати учнів до позаурочних форм роботи, таких, як заходи в режимі дня, заняття в групах продовженого дня, самостійні заняття, фізкультурні свята, шкільні змагання з різних видів спорту, заняття у фізкультурних гуртках та спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки. Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти діє оновлена програма.
Структура оновленої програми є максимально інформативною для вчителя та дозволяє більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. У навчальній програмі виокремлено чотири наскрізні змістові лінії:
- екологічна безпека та сталий розвиток;
- громадянська відповідальність;
- здоровя і безпека;
- підприємливість та фінансова грамотність.
Усі наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку. Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до цієї програми. Змістове наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із модулів, запропонованих навчальною програмою. На опанування обраних модулів відводиться приблизно однакова кількість годин, але не менше 18 годин. Однак, не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів. Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально- технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі. Відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 № 518/674, про розподіл учнів на групи під час занять на уроках фізичної культури, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Для основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря. Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, обов’язково відвідують уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, установлює вчитель фізичної культури. Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання учня/учениці у розвитку фізичних якостей учитель (а у 8–9 класах - разом з учнем/ученицею) складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси під час оцінювання навчальних досягнень. На заняттях з фізичної культури рекомендуємо:
- здійснювати особистісноорієнтований підхід до навчання учнів за статевими
та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням
їхніх потреб і нахилів;
- навчати учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан;
- добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного
вдосконалення.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування. Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.
Під час оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках, залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час, участь у змаганнях всіх рівнів. Для попередження нещасних випадків під час проведення занять слід дотримуватись вимог безпеки, а особливо під час складання навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням. У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю. Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в освітніх закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua). Години фізичної культури, передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Ураховуючи те, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються під час підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я і фізичної культури.Змістове наповнення фізичної культури за програмою освітній заклад формує самостійно з варіативних модулів. Обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, які передбачені програмою для даного класу до кожного варіативного модуля.
На постійній основі Комітетом з фізичного виховання та спорту МОН України проводяться серед учнів ЗЗСО України, а також області багатоступеневі комплексні спортивно-масові заходи і змагання, такі, як Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль «Козацький гарт», Всеукраїнські дитячі спортивні ігри серед учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів «Старти надій», «Спортивна надія України», гімназіада України, чемпіонати України та інші Всеукраїнські змагання. З метою належної організації роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи, формування умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя в навчальних закладах усіх типів та форм власності, розвитку і модернізації фізичного виховання необхідно активізувати роботу щодо проведення у ЗЗСО: ранкової гімнастики перед початком навчальних занять;
передбачати можливість перебування учнів під час перерв на відкритому повітрі;
започаткувати проведення масових спортивних заходів таких, як флешмоби, батли, спартакіади.
З метою формування умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя, забезпечення доступності спорту для дітей та учнівської молоді, залучення їх до занять фізичною культурою та спортом, формування здоров’я, Комітетом розроблено «Стратегію розвитку фізичного виховання та спорту серед учнівської молоді до 2025 року». Задля реалізації Стратегії планується, з метою розширення рухового досвіду учнів початкових класів, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій та використання їх у повсякденній та ігровій діяльності започаткувати проведення масових заходів, змагань для учнів 1-4 класів, на постійній основі, використовуючи ігровий метод та враховуючи психологічні особливості молодших школярів (естафети з використанням бігових, стрибкових вправ, лазіння та перелітання через перешкоди, ігри-естафети з елементами баскетболу, волейболу, гандболу, н/тенісу, бадмінтону). Рекомендовано для учнів 1-4 класів організувати такі заходи: у травні, в передостанній день навчання, проведення заходу «Весняний флешмоб» (повільний біг або пішохідний перехід на відстань 200 метрів без урахування часу) до найближчого парку, зеленої зони, стадіону, де провести для дітей рухливі ігри та естафети; у жовтні – до «Дня вчителя», - проведення спортивного свята («флешмоб Руханка», або батл, стрибки через скакалку, виконання вправ під музику, або танцювальні вправи); у грудні – до «Дня Збройних сил України» або «Дня святого Миколая» - проведення заходу «Зимові розваги» (проведення зимових естафет, використовуючи санки, тарілки, ігри з сніжками).
Для учнів 5-11 класів: у травні, в передостанній день навчання, проведення заходу «Весняний флешмоб» – забіг на 500-1000 метрів без урахування часу; у жовтні – до «Дня вчителя» - проведення спортивного свята («флешмоб Руханка», батл, елементи кроссвіту, стрибки через скакалку, колективне виконання вправ під музику); у грудні – до «Дня Збройних сил України» або «Дня святого Миколая» - проведення заходу «Зимові розваги» (проведення зимових естафет, використовуючи санки, тарілки, ігри з сніжками). Крім перерахованих вище заходів, рекомендується проводити і інші фізкультурно-оздоровчі заходи, враховуючи наявну спортивну базу та традиції закладів загальної середньої освіти. Відповідно до рекомендацій щодо створення освітнього середовища «Новий освітній простір» пришкільна територія повинна мати відпочинково-ігрові зони:
зона для активного відпочинку – доріжки для прогулянок, лабіринти, обладнані (пристосовані) зони для рухливих та розвиваючих ігор на свіжому повітрі;
окрема ігрова зона для початкової школи;
зона для пасивного відпочинку – тіньові навіси, лавки з ортопедичними
властивостями.
Спортивна зона
обладнаний спортивний майданчик з біговою доріжкою та умовами для спортивних ігор (баскетбольні стенди, волейбольні штанги);
футбольне поле з природним або штучним покриттям;
гімнастичне та фізкультурне обладнання (турнік, лазанка, рукохід, лабіринт, брус, шведська стінка, стійка для стрітболу).
Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти в навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. Під час складання календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно- рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально- пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.
Для реалізації стратегічних цілей Національної стратегії необхідним є здійснення таких завдань:
формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації;
створення сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного освітнього середовища, яке сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, захисту від небезпек, підвищенню рухової активності дітей;
забезпечення відповідності змісту повної загальної середньої освіти та методик навчання сучасним потребам дитини у збереженні та зміцненні здоров’я, захисті від небезпек, підвищенні рухової активності, безпечній комунікації;
упровадження принципу недискримінації, в тому числі конфіденційності щодо наявності будь-яких дискримінуючих ознак;
запобігання вживанню учнями, іншими учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин із психоактивною дією, унеможливлення їх розповсюдження та вживання в закладі освіти та на прилеглих до нього територіях;
створення для учасників освітнього процесу можливості користуватися сучасною матеріально-технічною базою для забезпечення здоров’язбережувального компонента навчання, рухової активності, безпечних та нешкідливих умов (спортивні зали і майданчики, басейни, роздягальні, душові, туалети в будівлях закладів освіти, сучасний спортивний інвентар, нові/оновлені підручники, посібники, демонстраційне обладнання, широкосмуговий доступ до Інтернету тощо);
забезпечення готовності педагогічних працівників до надання якісних освітніх послуг у процесі забезпечення соціального та здоров’язбережувального компонентів навчання, формування інформаційно- комунікаційної компетентності учнів, психологічного супроводу учасників
освітнього процесу, запобігання під час навчання проявам насильства та булінгу (цькування), порушенням прав дитини, зокрема шляхом використання Інтернету;
удосконалення механізму надання медичних послуг дітям шкільного віку;
інформування медичними працівниками учнів з питань вакцинації,
профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, збереження свого
сексуального та репродуктивного здоров’я, попередження поширення серед дітей та підлітків звичок, небезпечних для їх фізичного та/або психічного здоров’я;
удосконалення системи організації харчування в закладах освіти, яка має забезпечити формування культури здорового, збалансованого споживання їжі та питної води, а також модернізації обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів освіти;
здійснення моніторингу процесів реалізації соціального і здоров’язбережувального компонентів навчання, забезпечення рухової активності учнів під час освітнього процесу, запобігання насильству та булінгу (цькуванню), забезпечення здорового харчування в закладі освіти;
упровадження в закладах освіти міжнародних програм із протидії проявам насильства та булінгу (цькування) і їх попередження;
удосконалення механізму психологічного супроводу та підтримки в закладах освіти, запровадження дієвого механізму взаємодії закладів освіти та охорони здоров’я для охорони психічного здоров’я дітей;
розвиток міжсекторального співробітництва та державно- приватного партнерства у забезпеченні функціонування здорового та безпечного освітнього середовища;
створення умов для активної участі громадськості у проведенні заходів з навчання учасників освітнього процесу навичкам здорового та безпечного способу життя, запобігання насильству та булінгу (цькуванню);
проведення ефективних інформаційних кампаній для учасників освітнього процесу, спрямованих на популяризацію здорового та безпечного способу життя, вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, протидію поширенню серед дітей та підлітків звичок, небезпечних для їх фізичного або психічного здоров’я.
проведення on-line семінару щодо організації методичного супроводу всеукраїнського інноваційного освітнього проекту «Методика викладання дзюдо на уроках фізичної культури в закладах загально-середньої і професійно-технічної освіти області»
запровадження модуля дзюдо в план роботи курсів підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури.
Рекомендуємо використовувати навчальну Програму факультативу для вчителів закладів загальної середньої освіти «Спорт проти булінгу». Вона спрямована на розвиток у дітей відповідного віку соціальних навичок, таких як: ефективне спілкування, співчуття, повага до прав людини, робота в команді, запобігання конфліктам і їх конструктивне розв’язання, протистояння негативним соціальним впливам, переговори, медіація, примирення.
Немає коментарів:
Дописати коментар